|
История
Бровари — місто обласного значення в Київській області України, адміністративний центр Броварського району, місто-супутник Києва, яке знаходиться в 12 км на схід від нього. Населення близько 86 тис. чоловік. Назва міста означає "пивовари".
XVII і XVIII століття
Перша згадка про місто - 1628 роки. У той час це був невеликий населений пункт, в якому налічувалося 46 селянських і 68 козацьких дворів. В основному, селяни займалися землеробством, а спроможніші козаки - виноробством і пивоварінням (по-українськи броварство, від цього, ймовірно, і походить назва міста). Велика частина Остерського староства, в яке входили і Бровари, належала князеві Ієремії Вишневецькому.
На початку Визвольної війни українського народу 1648-1654 років князь Вишневецький укріпив Бровари, зосередивши тут великий озброєний загін. Але під ударами повсталих селян цей загін був вимушений покинути містечко. В цей час (1648-1649 роки) в Броварах створюється козацька сотня, першим сотником якої був Федір Ведмідь.
Козаки побудували в містечку церкву святих Петра і Павла, про це свідчить напис на церковному дзвоні: «Року 1648 місяця октября сей дзвон до церкви святих Петра и Павла подан от казаков Броварських».
За даними «Переписаных книг» в 1666 році в містечку налічувалося 68 козацьких і 46 селянських дворів. У 1667 році Броварська сотня увійшла до складу Київської сотні у зв’язку з розширенням меж останньої.
У Броварах знаходилася церква Святої Трійці, заснована Києво-Печерською лаврою, і храм Вознесіння, побудований Лаврою в 1762 році (місце розташування його і подальша доля невідома). Плани і церква не збереглися.
Також знаходилися володіння Больнично-Троїцького монастиря Києво-Печерської лаври. Монастир володів 55 дворами і кращими землями. Між броварськими козаками і Лаврою велася гостра боротьба за землю і право на торгівлю.
У документах за 1787 рік записано, що в Броварах проживає 487 жителів - козаків і казенних селян, тут також знаходиться маєток секунд-майора Кабатова.
XIX століття
У 1817 році в містечку побудована поштова станція. У 1836 році почато будівництво шосе, яке з’єднало Бровари з лівим берегом Дніпра. З 1868 до 1870 року в Броварах функціонував Київський залізничний вокзал.
За станом на 1897-1898 роки в Броварах налічувалися 464 двори, проживало 4312 жителі. Діяла церковно-приходська школа, пізніше була побудована земська початкова школа, яка в 1896 році перетворена в двокласне сільське училище. Через сім років в ній вже вчилися 208 учнів, викладання велося російською мовою. У 1897 році в Броварах відкрита сільська бібліотека.
XX століття
У січні 1918 року в Броварах встановлена радянська влада. У роки громадянської війни Бровари і Броварщина стають ареною боїв між червоними військами, що наступають з півночі, і частинами армії УНР, зокрема 1-м піхотним полком Січових стрільців під командуванням полковника И.Вогульського. У ніч на 25 січня 1919 року червоні частини зайняли село Семиполки, де розмістився штаб Н.Щорса. 1 лютого 1919 року Богунський полк зайняв Бровари.
Броварський район створено весною 1923 року. Населення Броварів складало у той час 4065 чоловік. У 1930 році функції районного центру перейшли до Димерки, яка стала Великою Димеркою. У 1937 році Бровари знову стали центром Броварського району.
У 1933 році в Броварах почато будівництво аеропорту, який з 1935 року став функціонувати як центральний аеропорт Києва. 25 червня 1941 року німецькі літаки зробили наліт на нього.
У 1941-1942 роках в Броварах знаходився нацистський табір для радянських військовополонених.
Місто Бровари звільнено від нацистів 25 вересня 1943 року. Безпосередню участь в звільненні міста брали частини 163-ьої Роменсько-Київської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова і Кутузова дивізії. У 1943 році в Броварах знаходився штаб 2-ої Повітряної армії, якою командував маршал авіації С.Красовський.
481 уродженець міста загинуло на фронтах Великої Вітчизняної війни. За роки окупації місто було майже повністю знищене - з 2174 будинків уціліли тільки 138. Уродженцями Броварщини є 10 Героїв Радянського Союзу.
Статус міста наданий в 1956 році.
Бровари сталі сумно відомі 20 квітня 2000 року, коли в житловий будинок по вул. Незалежності потрапила ракета «ТОЧКА-У» класу «земля-земля» запущена з Гончарівського полігону в Чернігівській області, внаслідок чого 3 людини загинули, 5 отримали поранення. Міністерство оборони України до 23 квітня заперечувало цю можливість, стверджуючи, що учбова ракета попала в заплановану ціль.
| 
